Синдром крихкої, ламкої або тендітної Х-хромосоми — (синдром Fra(X), синдром FRAXA, синдром Мартіна-Белла)

Синдром крихкої, ламкої або тендітної Х-хромосоми — (Синдром Fra(X), Синдром FRAXA, Синдром маркера Х, Синдром Мартіна-Белла, Х-зчеплена розумова відсталість і макроорхізм), та пов’язані з ним стани спричинені змінами (мутаціями) у гені FMR1 , який знаходиться в Х-хромосомі. Ця мутація впливає на те, як організм виробляє білок під назвою FMRP. Мутація змушує організм виробляти лише невелику кількість білка або взагалі не виробляти його, що може спричинити симптоми крихкого X. У даному гені інформація для створення білка складається з двох частин: “вступу” та “інструкцій” щодо створення самого білка. 
Промоторна частина гена FMR1 містить багато повторів — повторюваних екземплярів певної послідовності ДНК, яка називається послідовністю CGG. Ген FMR1 зазвичай має від 6 до 40 повторів у промоторі; в середньому 30 повторів.
Люди з 55-200 повторами мають премутацію гена. Премутація може спричинити неправильну роботу гена, але це не спричиняє інтелектуальну недостатність та порушення розвитку (ВЗР). Деякі діти з премутацією FMR1 можуть мати проблеми з навчанням або поведінку, схожу на аутизм. Премутація також пов’язана з підвищеним ризиком розладів, які називаються первинною недостатністю яєчників, пов’язаною з Х-хромосомою (FXPOI), і синдромом тремору/атаксії, пов’язаною з Х-хромосомою (FXTAS).
Люди з 200 або більше повторами в промоторній частині гена мають повну мутацію , тобто ген може взагалі не працювати. Люди з повною мутацією часто мають синдром тендітного X.
Кількість повторів, яку також називають «розміром мутації», впливає на тип симптомів і на те, наскільки серйозними будуть симптоми синдрому тендітного X. Симптоматично, синдром “ламкої Х—хромосоми”, проявляється низкою проблем із розвитком, включаючи проблеми з навчанням і когнітивні порушення. Зазвичай, чоловіки більш серйозно страждають від цього розладу, ніж жінки.
У пацієнтів з синдромом Мартіна-Белла, зазвичай, спостерігається затримка розвитку мовлення та мови у віці до 2 років. Більшість чоловіків із синдромом крихкої X мають інтелектуальну недостатність від легкого до помірного ступеня, тоді як приблизно одна третина уражених жінок мають порушення когнітивної поведінки (порушення інтелектуального розвитку).. Діти з синдромом тендітної X можуть також мати гіперактивну поведінку, таку як вередування або імпульсивні дії. У них може бути діагностовано синдром дефіциту уваги (ADD), який включає порушення здатності зберігати увагу та труднощі зосередження на конкретних завданнях. Приблизно одна третина людей із синдромом крихкої X мають ознаки розладу спектру аутизму, які впливають на спілкування та соціальну взаємодію. Судоми трапляються приблизно у 15 відсотків чоловіків і приблизно у 5 відсотків жінок із синдромом крихкої X.
Більшість чоловіків і приблизно половина жінок із синдромом крихкої X-хромосоми мають характерні фізичні особливості, які стають більш очевидними з віком. Ці ознаки включають довге і вузьке обличчя , великі вуха, виступаючу щелепу та лоб, надзвичайно гнучкі пальці, плоскостопість , а у чоловіків збільшені яєчка (макроорхізм) після статевого дозрівання.Синдром тендітної X зустрічається приблизно у 1 з 4000 чоловіків і в 1 з 8000 жінок.
Вважається, що чоловіки та жінки з 55-200 повторами сегмента CGG мають премутацію гена FMR1. Більшість людей з цією премутацією інтелектуально нормальні. У деяких випадках, однак, індивідууми з премутацією мають нижчу, ніж нормальна кількість FMRP. Як наслідок, вони можуть мати помірні версії фізичних особливостей, які спостерігаються при синдромі крихкого X (наприклад, виступаючі вуха), і можуть відчувати емоційні проблеми, такі як тривога або депресія . 
Синдром крихкої Х-хромосоми успадковується за Х-зчепленою домінантною формою . Захворювання вважається зчепленим з Х-хромосомою, якщо мутований ген, який викликає розлад, розташований на Х-хромосомі, одній із двох статевих хромосом. (Y-хромосома є другою статевою хромосомою.) Спадковість є домінантною, якщо однієї копії зміненого гена в кожній клітині достатньо, щоб призвести до розвитку даного генетичного синдрому. Х-зчеплена домінантна означає, що у жінок (які мають дві Х-хромосоми) мутація в одній із двох копій гена в кожній клітині є достатньою, щоб викликати розлад. У чоловіків (які мають лише одну Х-хромосому) розлад викликає мутація в єдиній копії гена в кожній клітині. У більшості випадків чоловіки відчувають більш серйозні симптоми розладу, аніж жінки.
У жінок премутація гена FMR1 у Х-хромосомі може розширюватися до понад 200 повторів CGG у клітинах, які розвиваються в яйцеклітини. Це означає, що жінки навіть з премутацією(без жодних видимих ознак) мають підвищений ризик народження дитини з синдромом крихкої Х-хромосоми. Навпаки, премутація у чоловіків не розширюється до більш ніж 200 повторів, коли вона передається наступному поколінню. Чоловіки передають премутацію тільки своїм дочкам. Їх сини отримують Y-хромосому, яка не містить ген FMR1. Значна кількість синдромних станів, таких як синдром Перро ( HSD17B4, HARS2, CLPP, LARS2, C10ORF2 ), блефарофімоз із птозом і синдром епікантусу ( FOXL2 ); лейкоенцефалопатія зі зникненням білої речовини внаслідок патогенних варіантів у генах EIF2B1, EIF2B2, EIF2B4 та EIF2B5 ; галактоземія та вуглеводно-дефіцитні глікопротеїнові синдроми з патогенними варіантами генів GALT та PMM2 та багато інших серед клінічних проявів мають дисгенезію яєчників та/або первинну недостатність яєчників, що потребує ретельного обстеження експертами клініки Вікторії Гудзяк/
Що можна зробити при безплідді у пацієнток з синдром ламкої Х-хромосоми, як завагітніти при синдромі Мартіна-Белла, адже це складний випадок безпліддя?     • Допоміжні репродуктивні технології в клініці Вікторії Гудзяк Лікування складних випадків безпліддя можуть допомогти жінці з синдром Х-хромосоми, якщо вона бажає народити здорову та щасливу дитину. І — дитину, яка не буде нести ризик передачі даного генетичного синдрому своїм нащадкам.